понеділок, 2 листопада 2015 р.

Конспект відкритого уроку "Посилення влади за Володимира Мономаха, його політика...."

Тема: Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.
Мета:  -  ознайомити учнів з державною діяльністю Володимира Мономаха; визначити особливості формування держави Київська Русь за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича; пояснити основні напрямки їхньої зовнішньої і внутрішньої політики; сприяти  формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення учнів;
розвивати вміння працювати з текстом, використовуючи історичні джерела, висловлювати власну думку;
виховувати в учнів повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, портрети Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича, дидактичний матеріал.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
Епіграф уроку:                                                    «Що вмієте, того не забувайте,
а чого не вмієте, того навчайтеся»
В. Мономах
І. Організаційний момент
- привітання з учнями
- перевірка присутніх учнів на уроці
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.    Побудуйте логічний ланцюжок «Міжусобна боротьба та її наслідки».

Міжусобиці
1097-Любецький зїзд князів
 




Бліцопитування
1.    Дайте визначення поняття «міжусобні війни».
2.    Хто такі половці?
3.    Назвіть причини розгортання міжусобиць у Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого.
4.    Що таке «Союз трьох Ярославичів»?
5.    Із якою метою він був укладений?
6.    Що таке «Правда Ярославовичів»?
7.    Для чого і коли було скликано зїзд у Любечі?
8.    Які рішення було прийнято на зїзді князів у Любечі?
Запитання для письмової роботи
1.    Чим було зумовлено посилення боротьби за владу між синами Ярослава?
2.    Як міжусобна боротьба позначилася на міжнародному становищі Київської Русі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
    Присягу, яку дали князі в Любечі у 1097, було порушено вже через декілька місяців. Русь знову поринула у князівські чвари. Лише у 1113р. з приходом до влади Володимира Мономаха держава отримала умови для нового піднесення.  Саме на сьогоднішньому уроці учні ми маємо зясувати, як Володимиру Мономаху вдалося прийти до влади. Охарактеризуємо його зовнішню та внутрішню політику. Також познайомимось із державотворчою діяльністю  Мстислава Володимировича.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.    Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

-         Які риси характеру, на вашу думку, необхідні князеві, щоб бути  сильним державцем, полководцем, дипломатом?
(витримка, стриманість, патріотизм, сміливість, хоробрість,…)
Повідомлення учня
Володимир народився в 1053 році, був сином князя Всеволода. Мати його Марія - грекиня, донька царя Візантії Костянтина IX Мономаха. Саме тому його прізвище було Мономах. Княжич народився в Києві, але вже через рік сім’я князя Всеволода переїхала до Переяслава. У цьому невеличкому місті пройшли дитячі роки Володимира. У 15 років він уже брав участь у першій битві русичів з половцями 1068р. Володимир став фактично мечем в руках свого батька, оскільки Всеволод не любив воювати, а читав книги, знав 5 іноземних мов.
У 22 роки, князюючи в Смоленську, Володимир Мономах одружився з англійською принцесою Гітою. В 1071 році, після смерті князя Ізяслава Ярославича, київським князем став Всеволод. Він посадив на Чернігів­ський стіл Володимира. І той князював в Чернігові до 1093 року, до смерті батька. Майже щороку він організовував походи проти половців. Сівши на чернігівський стіл, Володимир вступив у конфлікт зі своїм двоюрідним братом Олегом Святославичем Тмутороканським. Після кровопролитних боїв Володимир віддав Чернігів братові як законному спадкоємцю стола його батька, а сам пішов у Переяслав, де князював 20 років (1094-1113).
Саме в цей час він виявив себе як здібний воїн і полководець. Разом з князем Святополком Володимир Мономах почав підготовку до боротьби з половцями. З цією метою він скликав з’їзд князів, на якому було вирішено запропонувати половцям мир. Угода була підписана в місті Сакові в 1101 році. В 1103 році, зібравши сили 7 князів, Святополк і Мономах виступили проти половців і здобули значну перемогу. Протягом 1107-1113 років Володимир Мономах самостійно організував кілька походів на половців і щоразу перемагав. Це стало головною заслугою Володимира Мономаха перед Руссю, її народом.
Володимир змалку мав хист до військової справи, з раннього дитинства привчався сідати на бойового коня. Особливо вдалими були походи і 1103, 1107, 1111 років. Внаслідок його перемог половці змушені були відійти аж до Грузії. Мономах перемагав половців, хоч ті завжди переважали чисельно, завдяки таланту полководця. Він чи не перший на Русі збагнув вигоди блискавичного удару, несподіваності обхідного маневру, спирався у походах на виплекану князем бойову дружину.
Володимир Мономах був єдиним серед руських князів кінця IX - початку XII ст., хто постійно перемагав половецьких ханів. Руський народ, що потерпав від безперервних набігів кочовиків, найбільшою доблестю князів вважав вміння дати відсіч ворогові. Тому з кожним роком авторитет Володимира Мономаха зростав. Саме тому його й запросили на княжий престол у Київ.

Учитель: У «Повісті минулих літ» пише: «Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідів­ський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася».
Прийшовши до влади активно проводив зовнішню та внутрішню політику.


Внутрішня політика
Зовнішня політика
1. Посилив владу київського князя.
2. Об’єднав у своїх руках три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово-Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі та Поволжя.
3. Припинив міжусобну боротьбу.
4. Сприяв розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі.
5. Будував нові міста, розбудовував
старі.
6. Зменшив податки міщанам і повин-
ності селянам, обмежив застосування
рабської праці.
7. Доповнив «Руську Правду» та «Правду Ярославичів» «Уставом Володимира Всеволодовича», закони якого сприяли економічному піднесенню держави.
8. Був автором твору «Повчання дітям»
1. Зміцнив міжнародний авторитет і позиції Київської Русі.
2. Вів постійну боротьбу з половцями.
3. Здійснював шлюбну дипломатію:
• син Мстислав був одружений зі шведською принцесою;
• дочка Мономаха стала дружиною угорського короля;
• син Юрій був одружений з дочкою половецького хана.
4. Підтримував дружні відносини з Візантією, скандинавськими країнами
та країнами Західної Європи



  Робота з історичним джерелом

 -  Прочитати уривок з «Повчання дітям» Володимира Мономаха
(С. 112 підручника) і відповісти на запитання.

1. Яку чесноту Володимир Мономах найчастіше згадує в цьому уривку?
2. Що у Мономаховому «Повчанні дітям» не втратило значення і сьогодні?

Літературна хвилинка
По незгодах між братами
Ти заблис, як зірка ясна.
Бо за тебе Україна
Процвітала горда, красна.
Добрий, чесний ти й розумний
Справедливо став судити -
Ти сильнішим не дозволив
Слабких кривдити й гнобити.
Міцно владою держав ти
Пребагату Україну
І на ворога водив ти
Свою сміливу дружину.
Ти князів до згоди кликав,
Як дітей та рідна мати:
Знайте всі, що тільки згода
Може тривко будувати!
І на смертному вже ложі
Дітям дав свої науки.
Довго тим наш край держався,
Що створили твої руки!


Фізкультхвилинка
«Раз» - підняли руки вгору.
«Два» - нахилитися додолу
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
«Три, чотири» - прямо стати.
Будем знову працювати

2.    Правління Мстислава Володимировича
Повідомлення учня
Продовжуючи справу Володимира, його син Мстислав І твердо тримав у покорі князів і був «в отця место». Року 1130 він захопив всю Білу Русь - Полоцьке князівство, а князів Полоцьких заслав до Греції. Поза його владою залишилися лише Галичина Ростиславичів та землі, якими володіли Святославичі, не більше як 1/4 частина всієї території Русі. Навіть у Новгороді, де князював Мстислав понад 20 років, до 1117 р., він користувався авторитетом та любов’ю. Між іншим, після смерти першої жінки Христини одружився Мстислав з дочкою посадника Новгородського Завидича.
Мстислав втручався в справи інших князів. У боротьбі за Чернігів Яро­слава Святославича з його небожем, Всеволодом Ольговичем, своїм зятем, Мстислав спочатку підтримував Ярослава, коли ж Всеволод почав погрожувати тестеві війною разом з половцями, у Києві зібрався собор духовенства - митрополита тоді не було - і увільнив Мстислава від присяги, що її він дав Ярославові. Літописець каже, що він усе життя каявся в тому. У Галичині, де Володаревичі сварилися за землі, Мстислав теж узяв сторону правого. Він успішно продовжував боротьбу з половцями за підтримки всіх князів.
Помер Мстислав у 1132 р. З ним закінчився черговий етап історії Русі, коли традиція збирання земель довкола єдиного центру - Києва ще боролася з тенденцією відокремлення земель, що її підтримували князі з роду Всеволода.
Мстислав користувався серед сучасників великою пошаною за успішну боротьбу з половцями. В історії залишився він з епітетом Великий, а церква незабаром після смерті визнала його Святим. Літописець каже, що Мстислав, передавши Київ братові Ярополкові, зобов’язав його передати столицю по смерті старшому племінникові.




Робота з картою
-         За допомогою атласу позначте:

1.    Зї зд князів у 1097 р. у Любечі.
2.    Переможні походи київських князів на половців (із датами походів).
3.    Які території перебували під владою Володимира у 1125 р.?

3.    Роздробленість Русі.
Розповідь вчителя.
Період  із другої третини ХІІ ст.. до сер. ХІІІ ст.. історики називають добою феодальної роздробленості. Київська Русь як держава залишилася існувати, але її устрій та форма правління зазнали змін. Якщо раніше верховна влада в державі належала Великому князеві київському, то за доби роздробленості вона належить групі найбільш впливових князів. На зміну централізованій монархії приходить федеративна монархія.
Феодальне дроблення Київської Русі було закономірним явищем і мало політич­ні й економічні причини. Спочатку верховним землевласником був київський князь. Він роздавав землі своїм васалам як нагороду за службу тощо. Поряд із по- містями (держанням землі) зростають вотчини (земельні володіння). Розвиток феодального землеволодіння перетворив бояр та удільних князів на політичну си­лу, зацікавлену в процвітанні власних земель. Інтереси величезної держави з цен­тром у Києві стають їм байдужими. Починаються міжусобні війни за землю і владу.
Причинами феодальної роздробленості були:
-    перетворення земельного володіння у спадкове, вотчинне;
-    економічне та військово-політичне посилення удільного боярства та уділь­них князівств;
-    зростання міст — економічних та військово-політичних центрів; посилення суперництва між ними та Києвом;
-    подальший економічний розвиток земель;
-    процес розвитку народностей у різних частинах держави;
-     величезна територія Київської Русі, що ускладнювала централізоване упра­вління;
-    послаблення ролі Києва як політичного й торговельного центру;
-     багатоетнічний склад населення Київської держави. Якщо зіставити терито­рії удільних князівств з територіями племінних об'єднань давніх слов'ян, то вима­льовується закономірність виокремлення трьох слов'янських народів — українців, білорусів і росіян. Перебіг цих процесів пожвавився, щойно централізована влада ослабла і господарювання набуло нових рис.
Усе це й привело до перетворення Київської Русі із централізованої монархії на федеративну. Протягом XII ст. утворилося від десяти до п'ятнадцяти само­стійних князівств. Між окремими князями точилася жорстока міжусобна боротьба, що послаблювало їхні землі, робило їх доступнішими для зовнішніх ворогів.

Робота з картою
-         За допомогою атласу позначте:
1.Позначте землі-княжіння, що на них поділялася Київська держава у 1132 р.
     
    Словникова робота
1.    Виписати з підручника на ст.. 113 терміни «федеративна монархія», «феодальна роздробленість».
ІV. Узагальнення та систематизація знань
1.    Скласти гроно «Чесноти заповідей Володимира Мономаха»


Чесноти заповідей Володимира Мономаха.
 







                                                                                                                                                                                                               


2.    Який твір написав Володимир Мономах і про що?
3.    Яких заходів ужив для зміцнення держави?
4.    Коли народився Мстислав Володимирович?
5.    На кого зробив успішні походи Мстислав Володимирович?
6.    Поглянувши на таблицю скажіть, яке місце посідала Київська Русь, за часів правління Мстислава Володимировича?
З ким брали шлюб

Інгеборга

Данський принц Канут ІІ, король ободритів
Мальфрідь

Норвезький король Сігурд ІІ, прославлений герой хрестових походів. Після його смерті одружилася з королем Данії Еріком-Емуном, братом Канута
Ірина
Грецький царевич Андронік
Єфросинія - мала значний вплив на політику й сприяла поширенню української культури в Угорщині
Угорський король Гейза ІІ

Ізяслав
Польська принцеса
Святополк

Моравська принцеса, дочка короля ­Оттона ІІ

V. Домашнє завдання
 - §11 вивч, терміни
 - Користуючись «Повчаннями» Володимира Мономаха, скласти 3 повчання сучасним учням.

 - Взяти інтервю у Володимира Мономаха.

Немає коментарів:

Дописати коментар