Семінар вчителів історії урок у 9 класі "Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку"

Тема: Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку.

Мета: Охарактеризувати особливості розвитку нової української літератури; довести, що нова українська література відображала особливості суспільного розвитку; ознайомити із життям і діяльністю, творчістю письменників даної епохи; дати уявлення про появу перших професійних театрів, провести зв’язок нової української літератури і театру, які були тісно між собою пов’язані; виховувати почуття патріотизму, любові до Батьківщини, гордості за її історичне минуле.

Обладнання: виставка літературних творів та поетів: І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, Т.Шевченко.

   Карта України «Національне відродження в ХІХ столітті», малюнок української хати, рушники, виставка одягу, колоски пшениці та гілочки калини.

Тип уроку: комбінований

На дошці тема та терміни.

Модерна епоха.

Театр.

Модерна нація.

Культура.

Нова українська література.

Епіграф:

Історія – це пам’ять народу, життя

видатних людей, це загадки і таємниці,

це мистецтво і література…

Проблемне питання

Як вплинула Нова українська література на формування національної ідеї у свідомості українців пер. пол. ХІХ ст. і як вона відобразилася у сьогоденні?

Хід уроку

I.  Організаційний момент.

Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя до учнів: працюючи на уроці виловлювати свої думки, коротко, чітко, зрозуміло.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

На листочках учні виконують завдання

Картка 1

1.     Напишіть про систему середньої освіти в українських землях.

  2.Який внесок Д. Бантиша-Каменського у розвиток  історії України.

Картка 2

1.            Проаналізуйте розвиток вищої освіти  в  українських землях у пер. пол. ХІХ ст.

2.            Який внесок М. Максимовича у розвиток історії України.

На дошці учень (учениця) виконує завдання

1          2

К

а

н

т

о

н

і

с

т

і

в

У

н

і

в

е

р

с

и

т

е

т

б

о

г

о

с

Л

о

в

с

ь

к

и

й

4

л

Ь

в

і

в

5

п

о

л

Т

а

в

щ

и

н

а

6 8

п

і

д

р

У

ч

н

и

к

в

7

к

а

Р

а

з

і

н

с

г

і

м

н

А

з

і

я

т

10

м

а

г

а

р

а

ц

ь

к

е

і

я

1.     Як називались школи для солдатських синів, це школи …(кантоністів)

2.     Вищий навчальний заклад     (університет)

3.     Як називався інститут, що був заснований у 1824 р. (Богословський)

4.     Місто, у якому в 1817 р. засновано науково-дослідницький інститут «Оссолінеум» (Львів)

5.       Регіон, де народився М. Остроградський (Полтавщина)

6.       «Курс математики»  Т. Осиповського використовували, як… (підручник)

7.       Засновник Харківського університету (Каразін)

8.       Що було засновано в Коломиї у др. пол. ХІХ ст. (гімназія)

9.       Країна, яка мала владу над західно-українськими землями у  ХІХ ст. (Австрія)

10.  Яке училище існувало в Криму при ботанічному саду (Магарацьке)

Фронтальне опитування

1.     Дайте визначення поняття «культура».

2.     Хто міг навчатись у повітових училищах?

3.     Що викладалося в училищах?

4.     Коли виникли недільні школи?

5.     Як розвивалась середня освіта?

6.     Назвіть структуру системи освіти в Україні в першій половині ХІХ ст.

7.     Охарактеризуйте  досягнення українських вчених у пер пол. ХІХ ст.

8.     Назвіть імена відомих українських істориків та їхній внесок у вивчення історії України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Хочу нагадати, що на минулому уроці ми розглянули особливості розвитку культури, зокрема - освіти, в кінці 18 століття, вивчили, у якому стані перебували тодішня освіта і наука. Сьогодні ми продовжимо говорити про культуру на українських землях кінці 18 - початку 19 століття. Тему ви бачите на дошці. Перепишіть, будь ласка, у зошити.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План (робота із зошитом)

1.     Історичні умови розвитку культури.

2.     Нова українська література

       А) Т.Шевченко

       Б) І.Котляревський

       В) Г.Квітка-Основ'яненко

       Г) П. Гулак-Артемовський

       Д) Є.Гребінка

     3.  Театр. Становлення професійного театру.

           Домашнє завдання.

І. Історичні умови розвитку культури.

Вступне слово вчителя. Ми сьогодні повернемось в пер пол.  ХІХ століття. Відчути її неповторне минуле, провести зв’язок із сьогоденням і ще раз довести, що історія – це пам’ять народу, життя видатних людей, це загадки і таємниці, це мистецтво і література, а в кінці уроку до цього повернемося.

Для того, щоб розкрити тему треба пригадати особливості суспільного розвитку (робота з зошитами).

Виступ групи істориків, якими термінами ми можемо охарактеризувати той період часу. Новоросія, Малоросія, народ, нація, індустріальне суспільство, технічний прогрес, ринкова економіка, капіталізм, меценати, криза, інтеграція, уніфікація, модернізація, національне відродження.

Позитивні фактори	Негативні фактори
Українська культура розвивалася, як єдине ціле, як культура українського народу	Відсутність власної держави
Основні напрямки: класицизм і романтизм	Поділ українських земель між Росією і Австро-Угорщиною
Із середовища народу вийшли талановиті вчені, що працювали в різних галузях науки, літератури мистецтва	Політика колонізації
Інтелігенція Наддніпровщини	Цензура
Греко-католики Західної України сприяли становленню культури нового часу Модерної епохи  (нової), формуванню модерної нації	Русифікація

Суперечливі фактори як позитивні, так і негативні сприяли  становленню нової культури.

 Запис у словнички поняття «Нова українська література»

2.Нова українська література

       А) І.Котляревський

Значне місце в новій українській літературі посідає І.Котляревський.

    Котляревський Іван Петрович народився в Полтаві, в сім'ї дрібного чиновника-канцеляриста, якому згодом було подаровано дворянське звання. З 1780 р. Маленький Іван навчався в Полтавській семінарії. Особливо старанно й наполегливо опановував він гуманітарні дисципліни: мистецтво віршування, риторику, філософію і мови. З молодих років Іван Котляревський зацікавився українською етнографією – збирав народні пісні, приповідки, казки. Слухаючи фольклорні твори, він опанував рідну мову. У 1789 р., після смерті батька, 20-річним юнаком Іван Котляревський на останньому році навчання залишив семінарію і почав служити: спочатку – чиновником у полтавських канцеляріях, потім – домашнім учителем у поміщицьких родинах. Саме під час вчителювання, з 1794 до 1796 року напрацьовувалася знаменита Енеїда Котляревського.

    Найвідомішим твором і справою всього творчого життя стала поема Енеїда Котляревського. Спочатку автор не мав наміру публікувати її, текст поширювався серед читачів у рукописних копіях. У 1798 р. три перші частини Енеїди Котляревського надрукував у Петербурзі один із любителів українського слова - багатий поміщик Конотоп і столичний видавець М. Парпура. У 1808 і 1809 рр.. «Вергілієву Енеїду Котляревського» перевидав російський книговидавець І. Глазунов. Ці публікації, здійснені без відома і згоди автора, вийшли зі значними похибками і, звичайно, не могли його задовольнити. У 1810 р. він видав у Петербурзі особисто відредаговану незавершену «Енеїду». Поема була остаточно дописана в 1821 р., проте повний її текст побачив світ уже після смерті автора - в 1842 р.

Свій твір, в якому довгі традиції давнього українського бурлеску, Іван Котляревський написав народною мовою. Використовуючи сюжетну канву міфологічну поеми Вергілія і імена головних героїв, він «вивернув навиворіт» патетичну поему і засобами гротеску реалістично зобразив широку панораму життя і побуту українського суспільства XVIII ст. Велична Вергилиева епопея під пером Івана Котляревського перетворилася на веселий оповідь і стала першою «енциклопедією» української етнографії, в якій детально описані розваги, побутові предмети, страви національної кухні, побут, звичаї українського народу.

       Б) Т.Шевченко

  Вершиною української літератури XIX ст. стала геніальна творчість пророка національного відродження України — Тараса Шевченка. У 1831 р. кріпацька доля завела його до Петербурга. Там він познайомився з художниками І. Сошенком, К. Брюлловим та іншими діячами культури. У квітні 1838 р. вони організували його викуп із кріпацтва. Протягом 1838-1845 pp. T. Шевченко навчався й успішно закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Саме тоді проявився й поетичний талант юнака: у 1840 р. вийшла його славнозвісна збірка «Кобзар». Завершивши навчання, Шевченко повернувся в Україну і в лютому 1847 р. почав працювати вчителем малювання в Київському університеті св. Володимира. Проте 5 квітня його заарештували за підозрою в належності до Кирило-Мефодіївського братства й засудили до заслання. Лише в 1857 р. він отримав звістку про звільнення. В останні роки свого життя Шевченко знову поринув у літературну творчість. У ній він, як ніхто інший, досягнув вершин народних етичних норм, відтворив світогляд українців та їхні глибинні почуття. Здавалося, вустами поета промовляв сам український народ.

Творчість Т. Шевченка насамперед відображає таку актуальну для тогочасного українства тему, як любов до України. Широко висвітлив поет і жіночу тему. У творах «Катерина», «Наймичка», «Слепая», «Відьма», «Марія», «Княжна» описані трагічна доля материнства, зраджена довіра, самотність, відсутність рідної душі.

Ще більше уваги приділяв Шевченко зображенню історичних подій. Починаючи з «Івана Підкови» й «Тарасової ночі», із незнаною до того часу силою художнього слова поет звеличив героїчну боротьбу козацтва. Трагічну сторінку нашої історії він описав у поемі «Гайдамаки», правдиво зобразивши картини нещадної помсти гнобителям. Однак Шевченко не схвалював такі відносини між українським та польським народами:

Отаке-то було лихо                                                Того ж батька, такі ж діти —
По всій Україні!                            Жити б та брататься.
А за віщо,                                    Ні, не вміли, не хотіли,
За що люде гинуть?                                                        Треба роз'єднаться...

Творам Т. Шевченка притаманна велика соціальна загостреність. Гнівний соціальний і національний протест проти поневолювачів України поет насамперед висловив у віршах «Розрита могила», «Холодний Яр», поемах «Сова», «Єретик», «Кавказ», комедії «Сон», містерії «Великий льох», посланні «І мертвим, і живим...». Він писав про це з надзвичайною гостротою та відвагою, як видно з рядків про пам'ятник Петру І: «Це той первий, що розпинав // Нашу Україну, // А вторая доконала // Вдову сиротину. // Кати! кати!людоїди! // Наїлись обоє...»

Осмислюючи стан українського суспільства, критично оцінюючи його спроможність до поступу, Шевченко написав послання «І мертвим, і живим...». Поет із болем визнає, що представники культурної і політичної еліти могли б повести свій народ шляхом історичного поступу, а не триматися осторонь. Саме в цьому він убачав головну причину занедбання національної справи. Тому своє послання він завершив закликом: «Обніміте ж, брати мої, II Найменшого брата!» Адже лише увага та любов до рідного народу допоможуть відродити Україну.

Ознайомтесь з документами і виконайте завдання.

Документ 1. Стаття П. Куліша «Перегляд українських книжок»

«Ми знали Шевченка тоді, як він написав щонайвищі свої недруковані думи. Не було книжки живої і животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана. Пушкіна він знав напам’ять, дарма, що писав не його мовою, не його складом,а Шекспіра возив з собою, куди б не їхав. Ще ж не забудемо, що Шевченко добре працював над малярством і розкидав розумом по всіх малярських школах: то мало хіба там було корму для його голови? Об’їздив Шевченко всю Україну, переговорив з тисячами всякого люду, то се хіба не наука, не бібліотека життя людського?
Чували ми його критичні розправи з його уст і дивом не раз дивували, як він глибоко входив у саму суть літературного діла». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 102)

Документ 2. З листа В. Белінського Павлу Анненкову. Грудень 1847 року

«Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда негодная вещь… Верующий друг говорил мне, что верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин. Стало быть, она может из Шевченка сделать пожалуй мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, а сверх того горького пьяницу, любителя горилки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на государя императора, второй на государыню императрицу… Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых не читал…, но уверен, что пасквиль на императрицу должен быть возмутительно гадок… Шевченко послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьей, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам… 
Одна скотина из хохлацких либералов, некто Кулиш (экая свинская фамилия!) в «Звездочке», …журнале, который издает Ишимова для детей, написал историю Малороссии, где сказал, что Малороссия или должна отторгнуться от России, или погибнуть… Вот что делают эти скоты, безмозглые либералишки. Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны — а либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 116–117)

1. Порівняйте ці два документи. Як в них характеризується постать Т. Г. Шевченка та його діяльність?
2. Як ви вважаєте, чому ці документи містять протилежні точки зору щодо творчості Шевченка?

3. Чому, на ваш погляд, творчість і громадсько-політична діяльність Шевченка, Куліша та їхніх однодумців викликала таку непристойну лють противників?
 Робота з контурною картою

-         Позначити місця народження письменників

       Робота в групах

       В) Г.Квітка-Основ'яненко  (опр ст. 113 у підр.)

       Г) П. Гулак-Артемовський

       Д) Є.Гребінка (опр ст. 114 у підр.)

Робота з візуальними джерелами інформації

На парти учням роздаються картки з портретами  Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки.

Завдання

1. Визначте, який внесок зробили в розвиток української літератури письменники, зображені на ілюстраціях. Розкрийте провідну тематику їхніх творів.

     3.  Театр. Становлення професійного театру.

Вчитель. Творчі здібності українського народу розкривалися також у традиційному театральному мистецтві, яке побутувало у формі народних драм, лялькового і «живого» вертепу, інтермедій. У XIX ст. продовжував існувати кріпацький театр — і не лише у поміщицьких садибах, а й у містах, де заповзятливі люди перетворювали організацію вистав на комерційну справу.
     Сприятливі умови для розвитку сценічного мистецтва склалися на Полтавщині, де завдяки І. Котляревському та М. Щепкіну започаткував свою історію професійний український театр. Великі зрушення у його розвитку відбулися з постановкою у 1819 р. «Наталки Полтавки» і «Москаля-чарівника» І. Котляревського. Взагалі, у процесі формування української нації театр виступав як один із важливих чинників.
     Національна драматургія, крім згаданих п’єс, заявила про себе творами Г. Квітки-Основ’яненка, Я. Кухаренка, Т. Шевченка.
     Характерним для даного періоду стало створення російсько-українських театральних труп. В українських виставах охоче брали участь М. Щепкін, Л. Млотковська, М. Рибаков, у російських — Я. Шумський, В. Капніст, К. Соленик та ін.
   Розвиток національного театру особливо активізувався в 30–40 і роки. У зміцненні його реалістичних і демократичних принципів важливу роль відіграв Т. Шевченко. Його драма «Назар Стодоля» (1843) — одна з перших в українській драматургії, сюжет якої побудований не на побутово-любовному, а на соціально-класовому конфлікті.

Уривок з вистави «Наталка-Полтавка»

Презентація «Театр». Образ, який запам’ятався з театральних героїв. Наталка Полтавка: коли втрачаються моральні цінності, образ Наталки Полтавки стає актуальним.

В яких містах з’явилися професійні театри? Відомі актори? П’єси? Вистави?

Робота з контурною картою

-         Позначити місця виникнення професійних театрів

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Впишіть у таблицю назви творів відповідно до їх авторів.

Іван Котлярев-ський	Григорій Квітка- Основ’яненко	Петро Гулак-Ар- темовський	Євген Гребінка	Тарас Шевченко

1. «Сватання на Гончарівці»;

2. «Назар Стодоля»;

3. «Енеїда»;

4. «Записки о Южной Руси»;

5. «Тарас Бульба»;

6. «Пан Халявський»;

7. «Наталка Полтавка»;

8. «Кобзар»;

9. «Москаль-чарівник»;

10. «Ніжинський полковник Іван Золотаренко»;

11 . «Гайдамаки»;

12. «Пан та собака»;

13. «Чорна рада»;

14. «Ревізор».

Відповідь: Котляревський — 3, 7, 9; Квітка-Основ’яненко— 1, 6; Гоголь — 5, 14; Гулак-Артемовський — 12; Куліш — 4, 13; Гребінка — 10; Шевченко— 2, 8, 11 .

VІ. Домашнє завдання

§17 опр. §16 повт.

-         І- група написати статтю до газети за темою «Історія України в образотворчих творах Т. Шевченка»

-         ІІ- група – написати повідомлення про розвиток музичного мистецтва поч. ХІХ ст..

-         ІІІ група – написати повідомлення про розвиток архітектури поч. ХІХ ст.